Кохайте!

Кохайте!

Попри чвари й тривоги,
Не ступай із обраної дороги,
Бо не сам по ній крокуєш,
Коли стукіт серця чуєш.

А серце, то і є дороговказ,
Що веде крізь невдачі нас,
Які хоч і боляче вдаряють,
Але від кохання знов втікають.

Усе подолати зможеш ти,
Лише б кохання вберегти,
І не важливо, кого кохати,
Якщо серце вміє співати.

Любіть дітей, вони як квіти,
Як талісмани у житті,
Любіть батьків, вони то зорі,
Що світять маяками у ночі,
Любіть коханих, вони ж бо щастя,
З яким збудуєте життя.
Бо в світі, не має більшої розради,
А ніж із люблячим серцем поруч йти.

Любіть себе, бо ви людина,
Найдорожчий скарб що є,
Ви унікальні, як перлина,
Яку моряк колись знайде.
Світіть любовю,
Вона єдина,
Вбереже оту зорю,
Що віддасть вам свої крила.
І ви летіть, крізь буревії,
Крізь дощ й сивини туман,
Любов усе зуміє,
Й вилікує серце від ран!

21.01.17.р.
© Оксана Олійник


Рецензии
Гарна ідея вірша, Оксанко!
Я також про це писала у вірші "Не чекайте любові".
З теплом

Нила Волкова   20.04.2017 16:42     Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.