Мовчать заводи,
Фабрики мовчать!
І світ ніби завмер навколо.
Лиш ЗМІ ,торочать повсякчас,
Що в нас усе чудово!
Та ви погляньте на людей!
Які у пошуках роботи,
Лишають сім'ї і дітей,
На довгі роки їдуть до Європи!
А там, на чужині,
Далеко від батьків!
Щоб ту копійку заробити.
Йдуть доглядати стариків,
Горшки з-під них виносити і мити,
Та їх приниження терпіти!
А дехто - йде повією в бордель.
Не маючи ні хати, ні роботи, ні грошей,
У відчаї, не знаючи, як далі жити
Бо треба ще сім'ю,
Що залишилась в Україні, прокормити,
І якось вижити самій!
Як бачите, нема чому радіти!
Тим паче, з владою цією говорити
Для них- це є життя заможнє й воля!
Їм не цікава українців доля
Як на своїй, так і чужій землі!
30.01.2017р.
Чужина
© Copyright: Перевесло, 2017
Свидетельство о публикации №117013007693
Свидетельство о публикации №117013007693
Рецензии