://www.stihi.ru/2007/02/04-890
Під плач зими надзвичайної
Враз – серце нАвпіл, як мечем.
А замість болю – дзвін вінчальний.
Я не жалкую ні за чим!
Нурт – то і нАвхрест паралелі.
ПрОстір зігорнуто кільцем,
Від Князя слід до Королеви-
Я не жалкую ні за чим!
То може доля, чи забава –
ГАряче тілу та душі.
Ось, піймані в любовний саван.
Я не жалкую ні за чим!
На суд веде, на сповідь - стежка,
В тЕмряві промінь, в серці – щем.
Вже й мрії - кришталеві рештки.
Ні
не жалкую
ні за чим…
Под плач зимы. А. Грачева. Перевод
© Copyright: Николай Супличенко, 2017
Свидетельство о публикации №117012809556
Свидетельство о публикации №117012809556
Рецензии
