Маргарита Метелецкая Январь
Сеет белый январь свой снежок,
Засмотрюсь, все заботы откинув,...
Вновь искать стану в мыслях причину
Разобщённости наших дорог...
Только, что от познаний мне тех,
Что безверием долю пугали ?
В тёмных зарослях будней блуждали
Без идей... без надежд... в слепоте...?
В тех стихах, что забыты, всерьёз,
Сказок мир и нет в них сожалений,
Но в закатные дни пораженье
Принимаю для выцветших грёз.
А в руках снега пригоршня тает -
Мокрый он... и тепло предрекает...
Січень
Січень сіє пухнастий сніжок -
Задивлюсь, зачудуюсь, спочину...
Та в думках пошукаю причину
Невоз'єднаня наших стежок...
Але що мені дасть визнання ,
Що , зневірені, долю лякали ?
Сліпо в хащах буденних блукали
Без мети..., без надій...,навмання...?
У чернетках забутих подій
Зтирлувалися вірші про казку -
І тепер в примерканні поразку
Я приймаю для вицвілих мрій...
А в руках - тане пригорща снігу -
Мокрий він...І віщує відлигу...
Свидетельство о публикации №117012807144
Марина Борина-Малхасян 29.01.2017 19:44 Заявить о нарушении
Попова Наталия Борисовна 30.01.2017 10:56 Заявить о нарушении