Петя Дубарова. Вовтузиться котятком море сине

Петя Дубарова
Вовтузиться котятком море синє


Вовтузиться котятком синє море
із сонцем, що у срібні хвилі пада.
Як хочу я, щоб завжди неозоре,
воно мене так зустрічало радо.

Було б, як я, — бешкетувало, грало, —
а не як осінь чи весна тендітна,
живця і кисню додало б чимало
йому й пісням блакитним літо спритне.

Для мене море — це святиня вічна,
розвихрене і сповнене надії,
мій біль воно поглине завжди звично,
як щиро душу перед ним розкрию.

(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Петя Дубарова
Морето се боричка като коте


Морето се боричка като коте
със слънцето, попило във вълните.
Как искам с този ритъм доживотен
то все да ме посреща, с дъх наситен.
 
Как искам все да бъде като мене —
не кротко като пролет или есен,
а лятото от свойте оксижени
да дава пулс на синята му песен.
 
Това море за мене е светиня —
развихрено, възторжено и младо
и всяка моя болка ще угасва
пред него, щом докрай я изповядам.