Розставання

Сонця багряна пляма
На землю впала наче брама,
На день миналий,
На день останній,
На тінь кохання.

Я в жалЮ,я в плачУ
Із тихим мовчанням,
Та за що я плачУ,
За яке злодіяння?
Та чому ж я мовчу,
Лиш мовчу на прощання.

Вітер б'є по лицю,
Огортає печаллю,
Як забути оцю
Ніч страшну,ніч страждальну,
Як дожити до рання?

А сонце все не сходить безжально,
Забере хай моє горе-бажання!
Хай живе,хай як є,
Хай спіткає його те,що маю,
Хай пізнає такий,смак гіркий розставання.

Неминуче серце мучить
Як згадала,як благала
В тиші ночі,що не хочу
Далі бути,далі жити.
Як забути,як простити?

Кілька днів уже минуло,
Та все тяжко,як і бУло.
Як билинка на просторі,
Я дівчинка,що без долі.

Все забрало,що спіткало,
Все пропало,повтікало.
Сонце й зорі на просторі,
Лиш їх маю в своїй долі.


Рецензии
Не сумуй, Юля. Добра на твій вік ще вистачить.

Игорь Ярин   09.02.2017 13:31     Заявить о нарушении
Сподіваюсь!

Юлия Липка   09.02.2017 16:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.