Моя хатина не в Карпатах,
Не на Полісся теренах,
Річки моеї України,
Я бачу у чарівних снах
Чи то Лубни,чи то Одеса,
Чи Киева широкі плеса,
У серці все завжди з собою
Та радість тиха,із Журбою
З Журбою,бо є тихі села,
Забуті,мовби сирота,
І люди їдуть заробляти,
В Європи села та міста
І покидають наші верби,
Смереки,зростом до небес,
Сльозами ріки наповняють-
З гніздом розлука-завжди стрес
Дрімають чарівні озера,
Що морем нарікали ми,
Могили предків там прадавніх,
До нас звертаються з пітьми
Не бережем ми їх надбання,
Їх імена забуті всі,
То їхні сльози вранці бачим-
Не сонця іскри на росі
Колись проснеться Україна,
Умиє личко із Дніпра,
Та нам би,щирі українці,
Допомогти би їй пора...
27 січня 2017 року,
м.Дніпро
Рад сть тиха, з Журбою
© Copyright: Александр Захаренко 3, 2017
Свидетельство о публикации №117012710304
Свидетельство о публикации №117012710304
Рецензии