Я думаю кожну секунду, хвилину,
В думках цих лечу я душею до тебе.
І розум твердить, що тобі це не треба,
А серце болить, бо до тебе я лину.
І гаючи час свій за книгою й кавою,
Я не зосередився ні на секунду.
Собі говорив, що я більше не буду
Тобою думки заповняти як зливою.
Твій образ в очах, в голові, на екрані.
Папір зі словами тобою вінчається.
А я сам не свій. А мій розум кінчається.
Я закрию всі книги. Кави немає в стакані.
Ти, книга, кава...
© Copyright: Вадим Стадниченко, 2017
Свидетельство о публикации №117012605060
Свидетельство о публикации №117012605060
Рецензии