Чому твоя любов здичавіла,
адже був чудовий початок.
Тріпотіло серце,
відносячи геть сон,
Душа стискалася
від передчуття зустрічі,
де ж сховалася
ця солодкість томління,
втекла в забуття.
Але, час над нами не владний,
здригаюся часто мимоволі,
коли бачу в перехожому риси знайомі до болю.
Нічого безслідно не зникає,
тільки в глибині десь завмирає,
щемить, тліє, як вуглинки каміна,
щоб ціну знали душевному Світу.
Скільки доріжок потоптані,
відміряно кілометрів,
але осягнути так і не дано,
Любов - це подарунок Долі,
чи її Зеро.
Чому твоя любов здичавiла?
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2017
Свидетельство о публикации №117012503453
Свидетельство о публикации №117012503453
Рецензии
