Печаль, яка ж ти глибока,
вигнати я тебе не в силах.
Злопам'ятна, з осторогою,
пам'ятаєш пережиті біль і страх.
Печаль, ти - мука сердешна,
ти - біль душевний, нескінченний.
Все лютуєш, сльози ковтаєш, хвилюєш.
Ціну "солодкому хлібу" знаєш
у кожному прожитому дні, усе це
ніби не зі мною,
а в якомусь страхітливому сні.
Печаль...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2017
Свидетельство о публикации №117012407021
Свидетельство о публикации №117012407021
Рецензии