Я дивлюсь у дзеркало життя, У житті своєму бачу мати.
А на віях - сльози каяття,
А у думці - " Що мені казати? "
Хто мені до Бога путь вказав,
Вів мене за руку за Ісусом,
Серед ям і гір, колючих трав,
На "не можу" відповівши "Мусиш! "
Хто мене підтримував в біді,
Омивав мої путі сльозами,
Як упала - піднімав "Іди! "...
Пролунало в серці тихо :"Мама! "
А що я зробити їй змогла? -
Лиш синці залишила болючі,
Нею відбивала стріли зла,
В неї виливала гнів кипучий.
А тепер дивлюсь крізь скло в життя,
Не насмілюсь їй сказати "Мати! "
Лиш "Пробач! ".Лиш сльози каяття.
Тільки думка:"Далі що казати? "
Мати
© Copyright: Анна Молчанова-Сираш, 2017
Свидетельство о публикации №117012309447
Свидетельство о публикации №117012309447
Рецензии