Ну, ось і сталось те, що мало статись –
ти залишилася одна. Одна, як перст…
Ніхто тобою більш не стане перейматись,
сама у вічність понесеш свій хрест.
Померла мати, батько вже в могилі,
своїх дітей Господь не дав, не прижила.
Тепер гадатимеш одна в пустій квартирі –
чи тим шляхом ти по життю ішла…
Зимовим вечором між нечисленних втіх
згадаєш хлопчаків, що з ними стало.
Ще пригадаєш і не раз дітей моїх,
яких блукати містом ти погнала.
23.01.2017
У пiдсумку лише самотнiсть
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117012308843
Свидетельство о публикации №117012308843
Рецензии
