Лина Костенко Эпилог Перевод
ЕПІЛОГ
Я, піддана своїх обов’язків,
я васал свому королю,
я люблю тебе тихо, боязко,
я прощально тебе люблю.
Не жалкуй за мною. Я мічена.
Мене кожне лихо згребе.
На прощання, тобою засвічена,
Подарую тобі себе.
Це б лишитись. Але не можу я.
Нареченою нарече й
Заколисує, заворожує
чорнобрив’я таких ночей.
А в моєму краю ойчистому
б’ють гармати, свистить картеч.
Я не жінка. Найкращі рицарі
наді мною зломили меч.
Мені легко, що вже аж трудно.
Мені страшно: забуду пароль.
Мене кличе суворо і трубно
Мій обов’язок, мій король.
Не кажи, що не маю рації,
і докорами не карай.
Я в любові, як в еміграції.
Відпусти мене в рідний край.
Перевод с украинского языка
НИЛА ВОЛКОВА
ЭПИЛОГ
Я рабыня своих обязанностей,
Я вассал своему королю.
Я люблю тебя тихо, боязненно,
я прощально тебя люблю.
Не жалей обо мне. Я меченная.
И любая беда – моя.
На прощанье, тобой засвеченная,
Подарю себя тебе я.
Мне остаться бы. Не могу я.
Наречённой назвав ничьей,
убаюкает, околдует
чернобровость таких ночей.
А в краю моём за амбиции
пушки бьют и свистит картечь.
Я не женщина. Лучшие рыцари
Надо мною сломали меч.
Мне легко так, что даже аж трудно.
Мне так страшно забыть пароль.
Ведь зовёт меня строго и трубно
долг святой – это мой король.
Не считай же, что я в прострации.
Не кори меня, а прости.
Я в любви, словно в эмиграции.
В край родной меня отпусти.
2017
Свидетельство о публикации №117012307921
Як давно вже в душі не прибрано,
Зубожів і мій рідний край,
Уже вдосталь і горя зібрано,
Та не світить блаженний рай...
Не второпають божі янголи,
Відкіля цей занепад душ,
В якім віці нас не доглянули,
Бо тепер, як холодний душ
Все, що робиться в світі білому,
На чарівній моїй Землі,
В тілі немічному, спорожнілому,
З божою міткою на чолі...
Хай щастить!!!
Владимир Прохода 18.03.2017 08:02 Заявить о нарушении
Зі щирою повагою
Нила Волкова 18.03.2017 10:03 Заявить о нарушении