Не чекай, не повернусь,
не потрібно слів.
Бо як в вічі вже сміюсь –
значить розлюбив.
Та навіщо ж я грішу
й котрий уже рік
Бога подумки прошу,
щоб тебе беріг?!
Ждеш мене? Я не вернусь,
нізащо. Пробач,
що на тебе вічно злюсь,
за дитячий плач.
Може згодом поміж скал
чи старих могил
я знайду, кого шукав
і кого любив…
Не чекай, я не вернусь
вже назад. Прости!
Відновити не берусь
спалені мости.
В річку двічі не ввійти,
щастя не вернуть.
Заросли твої сліди,
загубився путь.
23.01.2017
Не чекай
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117012302910
Свидетельство о публикации №117012302910
Рецензии
