За досить нетривалий час ти стала рiдною мені,
Я голос твій готовий чути щохвилини,
Я просинаюсь й засипаю зі смутком в глибині,
І пісня серця і душі все далі лине!
В твоїх очах я потовпаю та пливу,
Про думки зустрічі й можливу перспективу,
Чому це так,навіщо так,
Чекаю я на тебе,як дурак.
Твій образ милий та душа
Не можу я спокійно розмовляти,
І все погане далі вируша,
Коли дзвоню тобі;не хочу більше втрати..
Не думав,що зможу так швидко сказати,
-Я хочу побачити та закохатись,
Нікого не хочу я більше шукати,
Тобою одною весь час милуватись!!
Як так..
© Copyright: Алексей Ярошенко, 2017
Свидетельство о публикации №117012200667
Свидетельство о публикации №117012200667
Рецензии