Коли столиця на ніч затихає
Буденні розчиняються думки
І вітер мов на крилах підіймає,
Несе на живописні Позняки.
Тут вулиці Гришка і Григоренка
Не сплять в тумані світла ліхтарів.
Тут Гмирі, Срібнокільська та Руденко
Чарують більше за мільйони слів.
Над Позняками розлітається у небі
Розлоге павутиння із зірок.
Всі вулиці безмежно рідні й теплі
Єднаються в близькій душі танок.
Ще можна безліч вуличок назвати
Не вистачить і пальців на руках
Щоб з щирим серцем перерахувати
За що люблю я ніч на Позняках.
Позняки
© Copyright: Ольга Олтаржевская, 2017
Свидетельство о публикации №117012200257
Свидетельство о публикации №117012200257
Рецензии