До поки падаючи піднімався
До поки присідаючи вставав
До поки на ковіньку не спирався
До поки без протезів малював
До тих пір дні народжень рахував я
Бо бачив в них свій надзвичайний зміст
До поки до хребта світ дивував я
Перелетів через хребтовий зріз
І от тепер коли з нього спускаюсь
І вже не бачу де застигла вись
Я днів народжень з тугою зрікаюсь
Бо вибрав їх ліміти там колись
І йду на дзвін...І лебединна пісня
Все голосніш відчутня в кожнім дні
І я з відломків "до" складаюсь в "після"
І самовіднімаюсь як в ві сні
До поки... укра нська
© Copyright: Анатолий Гудзенко, 2017
Свидетельство о публикации №117011910018
Свидетельство о публикации №117011910018
Рецензии