Метелик
не пустоцвітна лялечка,
у будь-кого спитай
хто заздрив, потай зраджував,
розбещував, не згадував,
возив у пекло, рай.
Все пурхала метеликом
у мареві за келихом
пекельного вина.
Не встигла схаменутися,
негода каламутиться…
Лишилася одна
із думами рукописів.
Життя давало ляпасів
зненацька, як на зло.
Гірка біда на вилиці,
душа шукала милиці,
а милиць не було.
Свидетельство о публикации №117011805525
Чудовий, життєвий, мудрий вірш!!!
Життя давало ляпасів...
Образ неповторний!
Бережи вас Господь!
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 21.01.2017 16:41 Заявить о нарушении
И Вас береги Господь!
С нежностью,
таня
Татьяна Левицкая 21.01.2017 20:57 Заявить о нарушении