Сiчень... Маргарита Метелецкая
Мир снегами, январь, позасей –
Засмотрюсь, удивлённо застыну…
Осознать попытаюсь причину
Неслиянности наших путей…
Только что же придёт мне на ум?
Что безверьем судьбу испугали?
Как слепые, мы в буднях блукали –
Без идей… без надежд… наобум…
И жила ли я? Вот в чём вопрос…
Будто начерно всё… Нет движенья…
И в закатные дни пораженье
Признаю для померкнувших грёз…
...На ладони снежинки слетают…
Тают… Оттепель нам предвещают…
Оригинал: http://www.stihi.ru/2017/01/16/9119
Січень сіє пухнастий сніжок -
Задивлюсь, зачудуюсь, спочину...
Та в думках пошукаю причину
Невоз'єднаня наших стежок...
Але що мені дасть визнання ,
Що, зневірені, долю лякали ?
Сліпо в хащах буденних блукали
Без мети..., без надій...,навмання...?
У чернетках забутих подій
Зтирлувалися вірші про казку -
І тепер в примерканні поразку
Я приймаю для вицвілих мрій...
А в руках - тане пригорща снігу -
Мокрий він...І віщує відлигу...
________________________
Фото отсюда: http://www.krasfun.ru/2013/01/snegopad-i-ego-krasota/
Свидетельство о публикации №117011705520
Хочу похвастаться, а я тоже перевёл стихотворение!
Будет интересно, загляни, не для рецек.
С Крещением тебя!
Ванька
Ванька Жук 20.01.2017 11:38 Заявить о нарушении