Я бачу обрій нескінченних мрій,
А за вікном мов шаленіють квіти,
І запашний дурман, і маків спів,
Та пелюстки троянд дощем омиті.
Я бачу спалах сонця променців,
І велич сада ніжно обіймає,
З любов'ю запашних спечу млинців,
Родинний затишок до чая накриваю.
Вишневим квітом ніби я сповита,
Теплом різноманітності думок,
Жага к життю стає несамовита,
Коли з родиною ти робиш кожний крок.
Родинний затишок!
© Copyright: Юлия Языкова Степко, 2017
Свидетельство о публикации №117011700258
Свидетельство о публикации №117011700258
Рецензии
