А вона мені й каже устами істини:
" - Жінко! Повісь свою музу,
У лісі, між гіллям і візерунками з павутини,
Якщо вона тобі є обузою.
Вдягай зашморг, не вагаючись.
Нехай розчіпляється хоч медузою.
Навесні заспокоїться по руці твоїй звиваючись
як змія, під твоєю білою блузою"
Муза
© Copyright: Алина Ясинецкая, 2017
Свидетельство о публикации №117011710881
Свидетельство о публикации №117011710881
Рецензии