Совэнятко

Совенятко – як малятко,
Крутить в боки головой,
Та літає янголятком,
Наче світло над водой.

Місяць в сяйві — оленятко,
Тінь гуляє по землі,
А у небі те горнятко,
Сіє зорі на душі...

Немовлята у колисках,
Квітнуть серцем уві сні,
Совенятко на подушці,
Казки віє чарівні.

Щоб дитинка, як солодка -
Ніжна крихітка моя! -
Спала з богом до світанку,
Чуя тільки солов'я...

Щоб зозуля, як лелека,
Огорнула всю сім'ю,
І ніколи! в сильну спеку,
Не віддала цю рідню -
Бо тебе лише люблю!

Щоб родини в білій мові,
Світом божим у душі,
Запалали від любові,
Наче зореньки в ночі!

Посміхнеться совенятко,
Місяць за гору зійшов,
Позіхатиме малятко,
В ранці нових молитов...
© Copyright: Yura Eolas-Shanti.
2017

Картина талантливой "души" Виктории Тимошенко - "петриковская роспись". Стихотворение написано под образ этой картины, которая вдохновила автора этих строк, на украинскую роспись душевной поэзии...