Сiчень... Маргарита Метелецкая

http://www.stihi.ru/2017/01/16/9119


Оригинал: 


     Січень сіє пухнастий сніжок -
     Задивлюсь, зачудуюсь, спочину...
     Та в думках пошукаю причину
     Невоз'єднаня наших стежок...

     Але що мені дасть визнання ,
     Що , зневірені, долю лякали ?
     Сліпо в хащах буденних блукали
     Без мети..., без надій...,навмання...?

     У чернетках забутих подій
     Зтирлувалися вірші про казку -
     І тепер в примерканні поразку
     Я приймаю для вицвілих мрій...

     А в руках - тане пригорща снігу -
     Мокрий він...І віщую відлигу...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Как январь сеет нежный снежок, –
Загляжусь, отойду я душою…
В мыслях снова открою зимою,
Почему – не стежок мы в стежок…

Только что мне дознание даст:
Разуверившись, доли пугались?
Слепо в зарослях будней скитались?
И бесцельно притом, наугад…?

На пометках тех лет давних, мест
Похоронено воображенье –
В здешних сумерках я пораженье
Принимаю для выцветших "мечт"…

А в руках тает пригоршня снега –
 Мокрый…оттепель жду… безнадёга…