Веселий світ махнув на нас рукою –
Не стало світла, згасли маяки…
А все ж були щасливі ми з тобою,
Коли в одне спліталися думки.
Фарбує осінь в безнадію обрій
І виселяє з пам’яті весну…
А був же в нас, був спільний кровообіг
Й ми відкидали тінь на двох одну.
У пустоті твою шукаю руку
І п’ю густий, як молоко, туман…
Лишився не підписаним до друку
Наш несанкціонований роман.
Трохи iронiчно
© Copyright: Наталья Бидненко, 2017
Свидетельство о публикации №117011310573
Свидетельство о публикации №117011310573
Рецензии
Дуже сподобалась Ваша, Наталю, поезiя. На сайтi так багато нiкудишнього, що коли зустрiнеш справжнi та якiснi поетичнi твори, то дихаеш ними, як чистим повiтрям.
Валентина Степанишина 13.01.2017 22:39 • Заявить о нарушении
Валентина Степанишина 13.01.2017 22:39 • Заявить о нарушении