Прозрiння

Лягла пітьма упоперек стежини,
Така густа – не видно і руки.
Гойдались фари пізньої машини
І відрізали темряви шматки.

Життя пливло, просте і небезгрішне,
Сплелись у килим пройдені путі.
Палкі слова зривалися поспішно,
Але не ті вони були, не ті.

А душу студить вечір невмолимо
Та все до ночі ближче поверта…
Прийшла любов мою зігріти зиму.
Але не та вона була, не та…


Рецензии
Наталочко, Ваші вірші - бальзам на серце. Думки такі близькі та зрозумілі. Та ще й на рідній мові.
Дякую за приємне спілкування.
Щасливих свят!

Наталья Сафонова 3   13.01.2017 23:02     Заявить о нарушении
І мені надзвичайно приємно! Особливо читаючи Ваші бездоганні російськомовні вірші і отримавати таку високу оцінку моїх україномовних віршів!
Все буде добре!

Наталья Бидненко   15.01.2017 20:12   Заявить о нарушении