Последняя Маргарита... Натали Бугаре

                http://www.stihi.ru/2016/07/04/3787


Оригинал:


Она была странной, а я в нее был влюблен.
Ложилась под утро - романы всю ночь читала.
Когда засыпала, терял я покой и сон -
урчал до зари, что по небу плескала алым.

Вставала к обеду - богема, ни дать ни взять.
Смеялась чему-то и шла босиком на кухню.
Шутя сокрушалась, что кофе котам нельзя
и, чтобы утешить, чесала меня за ухом.

Она улыбалась, касаясь рукой окна,
глядела невидяще, нервно хватала кисти,
Пьянела работой вернее, чем от вина,
вокруг тишина осязаемо в доме висла.

Она уходила под вечер всегда одна,
а я на балконе ее провожал глазами
и падал куда-то, где не было вовсе дна...
Где времени бег прекратился, а может замер.

Она возвращалась, как будто сдавалась в плен,
кивала мне так - мимоходом и между прочим.
И птиц рисовала невидимых на стекле.
Ей крылья - зачем? Но вот надо же, очень хочет…

Картины ее - акварельных мазков ажур,
но пишет она на полотнах чужое счастье.
Подумав, решил, что я правду ей не скажу -
закончился крем и скончался последний Мастер.


Переклад українською Світлана Груздєва:


Химерна людина, та я закохавсь, мовчав…
Лягала під ранок: романи вночі читала…
Коли засинала, я спокій і сон втрачав –
Мурчав до заграви, що зранку мене вітала…

Підйом до обіду – богема… у тім вина?..
Немов навіжена,  босоніж ішла до кухні.
А там – жартома, що і каву не можна нам, –
Журилась і чухала ніжно мене за вухом.

Вона посміхалась, чіпаючи край вікна,
Здавалась сліпою, нервово хапала пензлі,
П’яніла від праці сильніше, ніж від вина,
І тиша у домі...хвилин тих збиралось безліч…

Під вечір кудись подавалась завжди одна,
Очима іі з’їдав я і щось прогавив
І падав туди, де нема анітрохи дна…
Де час зупинивсь навік, мов у кухлі кава…

Вона поверталась, ізнов  ніби у полон,
Кивала мені мимохідь, не вдивлялась в очі.
Птахів малювала на склі, видно не було.
Їй крила навіщо? Немовбито дуже хоче…

Картини іі – акварельних мазків ажур,
Та пише вона на  полотнах стороннє щастя…
Подумав і вирішив: правду їй не скажу –
Скінчився і крем, і сконав наостанку Майстер.


Аватар - фоторабота Елены Мартынюк
из Булгаковского дома в Киеве...