Ви їдете…
Ви їдете… порепані вуста,
Що без цілунків відлітають шматтям…
Так на стернищах скошених отав
Лежить туман – холодним сірим платтям,
Що душу вихолоджує – до дна…
Ви їдете… На вас там хтось чекає…
Бринить гудками синя далина,
За потягом – душа моя рушає,
Покинута, ховається в куток,
Ще мить, незримо – коло вас побути…
Моє ім’я не впишеться в квиток -
Відкинуте, зневірене, забуте…
06.06.2016
Вы едете укр
© Copyright: Ирина Бондарь Левобережная, 2017
Свидетельство о публикации №117010912005
Свидетельство о публикации №117010912005
Рецензии
