Останн й
Знаю, що кожного разу ти муркотіла неначе кицюня.
Приємнисть відбивалась криштталевими очима,
Та розквітала посмішка чарівна та тендітна.
В червоній сукні, красивіша за усе, що є у світі.
Як суміш в котрій зорі, очі й квіти.
Краси світанок починаєтся з тебе,
Від тебе наче світло лине.
Вогник твій. Люблю його. Таких більше немає.
Зігріє найсіріші моі хмари.
Я можу знов і знов казати, разів ще тисячу...
Ти наймаленька моя дівчинка
Свидетельство о публикации №117010800567