Я залишу тобі кілька віршів, а більше – нічого.
Вийшло так, що нічого, крім віршів, в житті я не вмів.
Кожен вірш, кожен віршик – стежини мої і дороги.
Так, непросто жилось, але віршами долю любив.
Може, ти не захочеш прийняти такий подарунок.
Але ти не із тих, хто на золото око кладе.
Як захочеш, вважатимеш: кожен мій вірш – поцілунок.
Або квітка від мене тобі, що до ніг упаде.
Кілька віршів – думок, почуттів... Не абиякий спадок.
Хтось залишив би дім, хтось – залишив велике авто.
Кілька віршів – відвертих зізнань, слово щемної правди.
Кілька віршів для тебе, бо так я любив, як ніхто...
Я залишу тобi кiлька вiршiв, а бiльше - нiчого
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117010802698
Свидетельство о публикации №117010802698
Рецензии