Атлант твоei брами
Місяць, до зірок нестримний,
Хмара, до човна подібна,
Та, що місяць в ніч несе.
Віршем може бути дім.
Той, всю ніч підсліпуватий.
Сніг легкий і сніг лапатий.
Той, який в дитинстві їм.
Віршем можем бути ми,
Ми, для всіх сторонніх – дивні,
Десь – серйозні, десь – наївні,
Бо не скажем слів зими.
Віршем можеш бути ти,
Ти, доросла і невинна.
Тепла і нешвидкоплинна,
Бо не любиш вірш пустий.
А іще, любов моя,
Іронічний до нестями, –
Я, атлант твоєї брами, –
Віршем можу бути я...
*************************************
Т. Фрідль та Р. Фолькель.
Атлант на фасаді Будинку вчених.
Фото: Ксенія Янко
Свидетельство о публикации №117010802412