Крила
Хрущі кружляють між дерев, вогонь в печі іще не згас
Твій вінок манить мене як вогник бражника в ночі
Горить твоє лице від страху, біжиш додому ти скоріш
Молодик на небі серпом взріже плоть промінням білим
На галявині поночі місяць принесе у жертву крила
Ти загубила свої крила повіривши нечистій силі
Казала мати - не вір людям, яким потрібні твої крила
Свидетельство о публикации №117010710104