Найрiднiшому в свiтi

( з юнацького зошита, пам'яті Л.В.)

Кохання зоряне, ясне і ніжне
Ти дарував мені в зимові вечори.
Воно залишиться для мене вічним
І завжди буде рватись догори,
Щоб із вершин моїх страстевих вчинків
Ти міг помітити чудову ту красу,
Яка сплітається - мов із весняних вінків,
І прикраша русявую косу...


                Грудень 1977.


Рецензии