я не люблю прокляті колії, вокзали.
так часто горя роблять для душі -
найближчих забирають усе далі,
а дальніх - підкидають до твоєй печі.
здавалося: утрата за утрату, і все гаразд.
але це диявол так тусує карти:
несправедливо, хибно, напоказ -
це його злі, шалені давні жарти.
о, напевне, нещасливі ті вокзали!
всі почуття людські карбуються у їх бетон.
ті сльозі, спогади, печалі,
прощальних слів шалений передзвон.
хтось, може, завтра все забуде,
а хтось - боліти тяжко буде рік.
і може в когось все ще буде,
а в когось - ТО було навік...
Смак розлуки
© Copyright: Юлия Юк, 2017
Свидетельство о публикации №117010305140
Свидетельство о публикации №117010305140
Рецензии