В оцю, розпашілу громами весну,
Де хочеться й хмарам куделитись,
Я можу прийняти умову одну:
На грудях твоїх застрелитись.
(Із збірки А. Гризуна
„Третє тисячоліття”)
Куделиться чуб від хвилюючих рим.
Коти занявчали під вікнами.
І знову відчув я себе молодим,
Нараз немов зцілений ліками.
Ночами не спиться від чарів дівчат.
Підморгують кляті, не терпиться...
Їх стріли пронизують тіло до п’ят,
А серце, як молот, гамселиться.
Буває бажання котів шугонуть
І щоб у житті не куделитись,
Упасти на груди красуні й заснуть,
Щоб сили не стало застрелитись.
Весняна прелюдiя Пародiя
© Copyright: Бурчак Ворожбянский, 2017
Свидетельство о публикации №117010203849
Свидетельство о публикации №117010203849
Рецензии