Ой, летіли дикі гуси їм знайомим краєм
Понад степом сірим та зеленим гаєм.
Та казала гусакові - його рідна мати:
- «Пролітай ти як найвище, щоб клопіт не мати.
Ми над тим зеленим гаєм навесні літали
З того гаю зеленого мисливці стріляли.
Там і зараз у тим гаї мабуть є мисливці.
Постріляють гусей разом та і поодинці».
Та не слухає синочок рідненької мати
Щоб летіти як найвище та клопіт не мати.
А в тим гаї зелененьким мисливці бували
Та й з рушниць у того гуся із гаю стріляти.
І поцілили точненько у самеє серце.
Каменюкою із неба впав він у озерце.
Ой, з великого жалю закричала мати.
Та і далі полетіла – що ж було діяти?
Гусак попереду знає де літати,
А гусак позаду слухається мати.
Ой, летіли гуси до теплого краю,
А що собі думали того я не знаю.
Над зеленим гаем
© Copyright: Евгений Рослик, 2017
Свидетельство о публикации №117010102184
Свидетельство о публикации №117010102184
Рецензии