Бiльше, нiж просто небо...

Більше, ніж просто небо
над головою.
Більше, ніж просто Сонцем
в долонях
стаю.
  Ногою
   босою
у хвилі моря
б'ю.
Краплями розтікаюсь
по порах
тіла.

Більше, ніж око орла
вглядається в темінь,
поза стіни,
де осіння імла
теше об кремінь
крики і плач,
і ділить
  душу на дві.

Більше, ніж просто вітром
здуває волосся
з облич погорілих споруд.
Більше, ніж веснами й літом,
пшеничним колоссям
кричить
на вухо деревам:" Я тут!"

Більше, ніж ти.
І більше, ніж я.
Говорять, між тим,
важливі слова
і ноти.

Не забудь.
Хто ти.

Якщо вже відростив собі крила -
      не бійся стрибати з обрива
                у пропасть.

І бути там світлом


Рецензии