Моє серце огортає сум, тривога
За коханням нашим із тобою.
За щасливо пройдені дороги,
За крильми, що ти забрав з собою.
А душа мовчить, вона страждає,
Що пройшли ті незабутні дні.
Знов і знов туди вона вертає,
Та одна там пустка в полині.
Знов думками лину я в ту пору.
Спраглі губи вітер обвіває,
Всім єством скучаю за тобою
Та нема тебе... уже немає.
Що тобі, коли душа вже не сміється
І що подих груди розриває.
Ти пішов, забравши моє серце,
І тепер пітьма лиш обнімає.
Знаю добре, відпустити мушу,
Та куди дівати мою тугу
І куди подіти свою душу,
Що не хоче собі долю другу.
Туга за тобою
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2016
Свидетельство о публикации №116122907446
Свидетельство о публикации №116122907446
Рецензии
