Обернись і найди мене в натовпі,
І у очі мої подивись.
В них побачиш ти біль самоти
Що застиг, як ми розійшлись.
Обернись, може серце заб'ється
І згадає той радісний час,
Коли світ весь від щастя сміється
І як душі єдналися в нас.
Розростало як наше кохання,
Ніжність, щастя із серця лились,
І твоє таке ніжне зізнання
Підняло моє серце в вись.
Обернись, моє серце благало,
Хоче знов, щоб було як колись,
Де від щастя душа літала.
І тому я прошу: — Обернись!
Обернись
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2016
Свидетельство о публикации №116122907312
Свидетельство о публикации №116122907312
Рецензии
