Цього чайного ранку
Із запахом цукру,
Розглядаючи світ
через грані у чарці,
Загортаючись
в післякоїтусний смуток,
Я
пережив
катарсис.
Нема сенсу шукати
Сенс небуття
В чорно-білих хитросплетіннях,
Бо те, звідки й для чого житиму я –
Це одна вертикальна лінія.
Свидетельство о публикации №116122801762