Кинути виклик Ахматовій
Втонули у піні агатовій
Запалити ліхтарик блоковий
Кутаючись в светер стоковий
Як маяк, прокладати східцями
Біль. І не стати першопрохідцями
Так як ціль -
проти хвиль
А у зелені Айвазовського
Між штормів у душі Маяковського
Я палю мости,
Їх тримають листи
Із незрощених слів
І не доспаних снів
Про Нього
Безглуздий цей виклик... Чи ні?
Може, пишу вІрші
Що гратимуть струнами душ?
Стануть річками віддалених суш
Або
Поцілують знедолений виклик
Розцвітуть у серцях наче заклик
Щоб втонути у піні агатовій...
Знову кину я виклик Ахматовій
Кинути виклик Ахматов1й
© Copyright: Черничная Сказка, 2016
Свидетельство о публикации №116122810506
Свидетельство о публикации №116122810506
Рецензии