замітає люта хуртовина
спогади, надії, каяття..
ця хвилина неймовірно плинна:
заміняє майже все життя.
пролітає туга мимоволі,
зазива своїм крилом.
загубитися в пошуках долі,
битись об граніт дурним чолом.
і за що нам треба битись?!
за неволю, радісне чуття??!
люди полюбляють закрутитись
у багнюці сьогоденного буття.
все таке смердюче та погане:
вулиці, обпльовані життям;
та холодні кроки вітрюгану-
заміта державу він сміттям.
сумно. так безмежно сумно!
за тебЕ, моя милесенька земля!
їх промови кляті, нерозумні
є для тебе шаленіюча петля.
Предновор чний б ль
© Copyright: Юлия Юк, 2016
Свидетельство о публикации №116122704389
Свидетельство о публикации №116122704389
Рецензии