Ніч колисала в спокої думки,
але мої завжди злітають із колиски.
Шукають ключ,кругом одні замки,
шукають правду,де все змальоване до блиску.
Минуле в ранах поглядає через свердловину,
збиває руки,щоб здійняти сиві двері.
Щоб знову розмалювати ту картину,
яка давно згоріла гордо на папері.
Блукаєм всі ми коридорами життя,
із кожним новим,старе не повернеться.
Тільки завжди нас лякають нові почуття,
чи все минуле іншим боком обернеться.
Н ч колисала думки
© Copyright: Виталий Ткачук 2, 2016
Свидетельство о публикации №116122608957
Свидетельство о публикации №116122608957
Рецензии