Казка про Море пiсня на музику Ernesto Cortazar II
Перший куплет:
Тобі про море казку розповім:
Вранішнє море в мареві своїм
Розкрилені позвало,
Розкрилені позвало,
Розкрилені прикликало серця.
Здіймались хвилі сонцю назустріч,
Там двоє вперше стрілись віч-на-віч,
Щоб бути разом завжди,
Щоб бути разом завжди,
Щоб бути разом завжди й до кінця
Перший приспів:
Вона: Я тебе назавжди полюбила,
Я тебе назавжди полюбила,
Я тебе назавжди полюбила!
Він: Я тебе буду вічно кохать!
Вона: Я від тебе отримала крила...
Він: А мені - і летіти несила,
Мені більше летіти несила,
Як не будеш ти поряд співать.
Обоє: Як не будеш ти поряд співать,
Як не будеш ти поряд співать.
Другий приспів:
Вона: Я би час назавжди зупинила,
Як би тільки я того уміла,
Щоб назавжди залишитись з милим...
Він: Я не хочу тебе загубить!
Вона: Я б твої напинала вітрила!
Він: Але час, лине час і несила,
Зупинити його легкі крила.
Наша вічність – лиш мить, тільки мить
Обоє: Наша вічність – лиш мить, тільки мить...
Наша вічність – лиш мить, тільки мить...
Другий куплет:
Тобі про море казку розкажу:
Де хвилі і пісок плинку межу
Заколисали як маленьке
Заколисали як маленьке
Заколисали як маленьке дитинча,
Здіймались хвилі сонцю навздогін...
Востаннє стрілись там вона і він...
Кохання, ніби море,
Кохання, ніби море,
Кохання, ніби море у очах...
13.12.16
Свидетельство о публикации №116122600457