На волю...

   
                ***

   Не скінченне життя мрія,мить,
   Та душа божевільна болить.
   Щось я встиг,та чогось  і не встиг,
   Все блукаю,блукаю по світу...

   Ось і обрій, ступив за поріг,
   Щось хотів,щось творив,занеміг,
   Надломив свою душу відкриту.

   Схаменюсь,зупинюсь поміркую,
   Час прийшов,час пройшов засумую.
   І думки поверну наче долю,
   Відпущу їх мій друже на волю.

                В.Савош.


Рецензии
Рядки сповнені жалю, однак друга лінія свободи (відпущення всього що на душі). Я вважаю, що у цьому вірші немає вагомих натисків на серце, бо йдеться про душу. Але з Ваших слів зрозумілим є те, що Ваше життя бурхливе та лине мов струмок.. І його неможливо наздогнати. І змінити напрямок течії. Дякую, дуже сподобалося
Чекаю від Вас взаємної рецензії, з повагою Катря

Катя Александровская   25.12.2016 16:40     Заявить о нарушении