Сірий вранішній туман затуляє очі
І не бачить, і не чути мов би серед ночі.
Мовби сивий пил стоїть прямо над дорогою
Накриває все навкруг важкою тривогою.
Щось темніє у тумані поперек дороги.
Може стати почекати якоїсь підмоги?
А то може повернути як скоріш до дому?
А чи може поступити шлях кому другому?
Ой, здається мене стиха хтось наздоганяє.
Може злу недобру думку він до мене має.
Що як він зненацька вдарить тай щосили.
Почорніє моя доля. Стане світ немилий.
Тут рожевою зорею сонце засвітило.
І мої туманні очі ясно просвітило.
Я побачив, що тривоги всі мої напрасні.
Весело на світі стало, радісно, прекрасно.
Думки в туманi
© Copyright: Евгений Рослик, 2016
Свидетельство о публикации №116122501771
Свидетельство о публикации №116122501771
Рецензии