Посмiхаюся... Мирослава Стулькивская

                http://www.stihi.ru/2014/09/08/9522


Оригинал:


Посміхаюся новому дню,
Посміхаюся небу,  хмарині,
Посміхаюсь деревам, стежині,
Посміхаюся кожній людині,
Посміхаюсь тому, що люблю:

Кожен день, що завершує ніч,
Кожну зірку, що гляне в віконце,
Кожну хмарку, що грає із сонцем,
Кожну душу у Божій долоньці,
Кожну небом даровану річ.

За край неба сховається  день,
За зорею зійде повний місяць,
За  хмаринкою сонце засвітить,
За дощем  розквітатимуть  квіти,
За  туманами - зорі очей,

Що живуть у далекому  сні,
Що чекають веселку із неба,
Що всміхнутися можуть до тебе,
Що їм більшого щастя не треба...
Що від серця дарують  пісні.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Улыбаюсь неробко я дню,
Небу, тучам и звёздам за Млечным.
Улыбнусь мягким травам заречным,
Улыбнусь и  прохожим я встречным.
Улыбаюсь всему, что люблю:

День, что плавно уклонится в ночь,
Каждый луч, что заглянет в лукошко,
Всех котов, что  грустят на окошке,
Душу каждую в Божьей ладошке,
Неба взгляд, что готово помочь.

Окоём не торопит лучей.
На заре приплывёт полный месяц,
Из-за тучи нам солнце посветит,
За дождём оживёт каждый цветик,
За туманами – звёзды очей,

Что лелеют наивные сны,
Те, что радугу ждут-не-дождутся,
Откровенно тебе улыбнутся
И о счастье ином не пекутся:
Светлой песней сердца их полны.


Аватар Автора оригинала