Лина Костенко Святвечер

Лина Костенко «СВЯТВЕЧЕР»
(перевод Владимира Туленко)

Мороз рисует на оконце.
Узваром радует кутя.
И Матерь Божья на иконке
В косынку кутает дитя.

Побудь ребёнком, мой сыночек,
Ведь детство быстро так пройдёт.
Взрастают терны на веночек,
И дерево на крест растёт.

Знай, время не ушло с водою,
Ещё Иуда мирно спит,
Вертеп собрался со звездою
И рядом возле нас стоит.

Поколядуют и засеют,
И жить все люди захотят.
Ты на Голгофе наш Мессия,
А на руках – ещё дитя!

*****

Ліна Костенко «СВЯТ-ВЕЧІР»

Мороз малює у віконці.
Узваром дихає кутя.
І Мати Божа на іконці
у хустку кутає дитя.

Побудь дитиною, синочку.
Твоє дитинство золоте.
Ще вітер віє у терночку
і дерево на хрест росте.

Ще час не сплинув за водою.
Ще Юда спить у сповитку.
Он гурт з різдвяною звіздою
уже на ближньому кутку.

Поколядують і засіють.
Ще, може, буде і життя.
Ти на Голгофі вже Месія,
а на руках іще дитя!