З волі Бога
(Сонет)
Як не могла вже іскра бути в тілі,
то вирвалась із нього, мов стріла,
в статево-поєднальнім божевіллі
у світ надії та добра і зла.
І тілом проросла в жіночім тілі.
На неймовірний біль пора прийшла.
Бог допоміг нещасній породіллі,
щоб матір’ю тепер вона була.
Отож бо – мати. Горе то чи свято?
У всіх лише по-різному бува.
Дасть долю чи недолю Бог дитяті?
Хай лиш на добре прокричить сова.
Життя ж – це те, що вже ти тим багатий,
що зорі в небі й на землі трава.
––––––
© Анатолій Загравенко.
С веленья Божьего
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116122203452
Свидетельство о публикации №116122203452
Рецензии