Знайди посидіти можливість – зі мною – хоч якусь хвилинку.
Посидіти – так, просто, поруч – без біганини і без слів.
Нам всім потрібно час від часу зробити затишну зупинку.
Відчути, як пульсують жилки на скронях схилених голів.
Всміхаються вуста, а руки теплом обмінюються м'яко.
Весь світ, здається, зупинився і тишу з нами розділив.
У мить таку звучить, мов пісня, густа одвічна львівська мряка.
І кожна нота нам приємна, і милий нам дощу мотив.
От так знаходити можливість – завмерти нам удвох – щоднини.
Це тихе щастя – відчувати, що не втікаєш, не біжиш.
А все тому, що просто поруч – без метушні, без біганини.
Без слів, нехай вони прекрасні і – навіть – склалися у вірш...
Знайди посидiти можливiсть зi мною хоч хвилинку
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116122201056
Свидетельство о публикации №116122201056
Рецензии