Я би хотів відчуть
Той зойк струни,
Що завдано смичком безжальним.
Я би хотів почуть
Й побачить віщі сни,
Коли махне цей світ крилом прощальним.
Мій нерв уже дзвенить,
Розп'ятий владою до грані.
Я весь, як лук, натягнутий в чеканні.
Відплати близька мить.
Допоки ж будем гнані
На землі своїй?
Намарне в сподіванні
Надіятись на доброго царя,
і скаржитись. Не зупиняти
Їх потрібно. Вже піднято кулак.
Він вже на попорах.
Залишилось лиш помінять
Древко на шаблю.
І покрити прах
Тим стягом,
І закопати в землю
Тих, хто волю вкрав.
Я би хотiв вiдчуть
© Copyright: Михаил Генсёр, 2016
Свидетельство о публикации №116122210461
Свидетельство о публикации №116122210461
Рецензии